Серце служіння
Коли мій дядько Еморі відійшов у вічність, прощання з ним було величним. Однак уся ця шана відображала одну ідею: Еморі виявляв свою любов до Бога через служіння іншим. Ніде це не проявлялося так яскраво, як у контексті його військової служби санітаром під час Другої світової війни. За свою хоробрість він отримав високі військові нагороди. Але найбільше Еморі запам’ятався своїм милосердним служінням, як під час війни, так і після неї.
Проблеми і віра
Під час вивчення Біблії суботнім ранком один батько був спантеличений тим, що його улюблена, втім норовлива донька повернулася до міста, і через її поведінку йому було некомфортно перебувати з нею у своєму домі. Інша учасниця цієї малої групи з вивчення Біблії почувалася не дуже добре, оскільки фізичні наслідки тривалої хвороби і старіння давалися взнаки. Численні візити до лікарів не принесли жодного результату. Жінка була зневірена. За Божим задумом, саме 5-й розділ Євангелія від Марка був тим уривком, який вони вивчали того дня. І після завершення біблійного вивчення вони нарешті відчули надію та радість.
Очікуючи Ісуса
Поки мій друг Пол чекав на приїзд майстра, який мав відремонтувати його холодильник, на його телефон прийшло повідомлення від компанії по ремонту побутової техніки. У ньому було сказано: “Ісус вже в дорозі і прибуде приблизно об 11:35 ранку”. Майстер прибув своєчасно, і його ім’я дійсно було Ісус, тільки іспанською мовою це звучало “Хезус”.
Божий шедевр
Хоча нейробіологія досягла значного прогресу в розумінні того, як працює мозок, вчені визнають, що вони все ще перебувають на ранніх стадіях його вивчення. Вони розуміють архітектуру мозку, деякі аспекти його функціонування та ділянки, які реагують на навколишнє середовище, активують наші органи чуття, генерують рухи та стримують емоції. Але вони все ще не можуть з’ясувати, як усі ці взаємодії впливають на поведінку, сприйняття та пам’ять. Людина – неймовірно складний, створений Богом шедевр – і досі залишається загадкою.
Гробниця Шевни
Ірландський поет Вільям Єйтс хотів бути похованим “під Бен-Бульбеном”, величною горою з плоскою вершиною, на честь якої він назвав один зі своїх останніх віршів. Останній рядок вірша викарбуваний на його надгробку: “Поглянь холодним оком на життя, на смерть. Вершнику, їдь вперед!”
Важлива кожна мить
Коли у квітні 1912 року “Титанік” зіткнувся з айсбергом, пастор Джон Харпер знайшов місце для своєї шестирічної доньки в одній із рятувальних шлюпок. Потім він віддав свій рятувальний жилет одному з пасажирів і почав ділитись Євангелієм з усіма, хто його слухав. Коли судно тонуло і сотні людей чекали на малоймовірний порятунок, Харпер плавав від однієї людини до іншої і говорив: “Віруй у Господа Ісуса, – і будеш спасений” (Дії 16:31).
Від щирого серця
У позашкільному біблійному клубі, де моя дружина Сью служить раз на тиждень, учнів попросили пожертвувати гроші на допомогу дітям в охопленій війною Україні. Приблизно через тиждень, після того як Сью розповіла нашій одинадцятирічній онуці Меггі про цей проєкт, ми отримали від неї поштою конверт. У ньому було $3,45 і записка: “Це все, що я маю для дітей в Україні. Пізніше вишлю більше”.
